Витяг із Правил користування вагонами і контейнерами
(ст.119-126 Статуту залізниць України)
Підставою для пред’явлення вантажовідправникам, вантажоодержувачам, власникам під’їзних колій, портам, підприємствам і організаціям, винним у пошкодженні вантажних вагонів (далі – винна сторона), претензій щодо відшкодування збитків є акт про пошкодження вагона форми ВУ-25 або ВУ-25М (у разі машинної обробки актів) і акт загальної форми ГУ-23 (додаток 6), які складаються відповідно до Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 N 334 ( z0567-02 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за N 567/6855.
Пошкодження вантажного вагона – це порушення справного стану вагона або його складових частин унаслідок зовнішніх впливів, що перевищують рівні, установлені ГОСТ 22235-76, а також унесення змін у конструкції вагонів, заварювання дверей, люків, знімання бортів платформ, дверей напіввагонів, знімного устаткування вагонів тощо, свердління (пробивання, пропалювання) отворів для кріплення вантажів у деталях вагонів, а також кріплення до них вантажів за допомогою зварювання без дозволу залізниці.
Ремонт пошкодженого вагона здійснюється на підприємстві, що має право на виконання таких робіт, або на найближчому до місця пошкодження вагоноремонтному підприємстві. Перелік таких підприємств оприлюднюється у товарних конторах станцій обслуговування.
Сума збитків за пошкодження вагона складається з:
– витрат на транспортування пошкодженого вагона від місця пошкодження до місця його ремонту в розмірі провізної плати, визначеної відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 15.11.99 N 551 ( z0828-99 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.99 за N 828/4121, з урахуванням коригувальних коефіцієнтів, що діють на момент транспортування;
– вартості ремонту пошкодженого вагона з урахуванням вартості втрачених та (або) пошкоджених частин;
– витрат на перевантаження вантажу з пошкодженого вагона, якщо його неможливо відремонтувати в навантаженому стані, які визначаються за калькуляцією вартості робіт, що надається разом з розрахунком збитків;
– плати за користування вагоном за нормативний час перебування пошкодженого вагона в деповському, капітальному ремонті або технічному обслуговуванні з відчепленням (додаток 9), визначеної за ставками плати за користування вагонами згідно з пунктом 14 цих Правил.
Вартість ремонту та всі витрати, пов’язані з ремонтом пошкодженого вагона, зазначаються в акті про пошкодження вагона, який надається винній стороні для відшкодування збитків за пошкодження вагона.
У разі втрати або пошкодження вагона до стану, що не підлягає ремонту, винна сторона зобов’язана надати відповідний вагон. У разі відсутності у винної сторони відповідного вагона вона зобов’язана відшкодувати його вартість, визначену згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 N 116 ( 116-96-п ) “Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей”. { Правила доповнено розділом IV згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв’язку N 443 ( z0395-08 ) від 16.04.2008 }